Річній національній програмі співробітництва Україна – НАТО бракує чітких завдань, виконання яких наближатиме Україну до критеріїв членства в Альянсі. 12 квітня 2017 року Інститут Євро-Атлантичного співробітництва разом з незалежними експертами презентували результати громадського моніторингу РНП на 2016 рік.

Збройна агресія з боку РФ та офіційна відмова від «позаблоковості» часів президентства Януковича не стимулюють українську владу визначити остаточний курс на членство держави в Альянсі. РНП досі має «гібридний» характер: вона не вказує на чіткий алгоритм підготовки України до членства, а її завдання здебільшого нагадують план двосторонньої співпраці. На відміну від попередніх програм, нещодавно затверджена президентом Порошенком РНП на 2017 рік побіжно окреслює набуття членства в НАТО як стратегічну мету України.

«Конфлікт з Росією хоча й сприяє певній консолідації і визначеності всередині країни, але він так само не сприяє визначеності міжнародній, тобто мобілізації тієї підтримки країн-членів НАТО щодо членства, без якої розмови про вступ мають суто теоретичний характер", - зауважив Олександр Сушко, науковий директор ІЄАС.

Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова наголосила, що РНП є не формальним, а комплексним документом, який визначає основні державні реформи. Хоча безпеко-оборонний фактор є фундаментальним для РНП, програма включає політичні, економічні й правові питання, які вже визначені в інших планувальних документах, як то план дій Кабінету Міністрів або зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. «РНП має відповідати на ключове питання – в який спосіб він допоможе країні наблизитися до стандартів НАТО з акцентом, оскільки йдеться про НАТО, не на реформу, наприклад, судової системи чи виборчого законодавства, а все-таки тієї частини, яка є ключовою для цієї структури», - прокоментував Володимир Огризко, колишній міністр закордонних справ України (2007-2009).

Головними й успішними конституційними змінами 2016 року політичний аналітик ІЄАС Володимир Горбач назвав судову реформу, яка дозволяє створення й ліквідацію судів законом, оцінювання компетентності, доброчесності й етичності кожного судді, а також розпочату, але призупинену реформу децентралізації. Найкоротший розділ щодо правових питань незалежний експерт Роберт Хорольський запропонував розширити змістовно: «Україна має своєчасно ідентифікувати всі свої внутрішньодержавні законодавчі перешкоди, які можуть завадити їй досягти кінцевих цілей співпраці з НАТО й перевірити сумісність з нормативними положенням Альянсу».

Попри інформаційну війну та визначення кібербезпеки як одного з пріоритетів Альянсу сектори оборони й розвідки отримують замало фінансових ресурсів, а житлове забезпечення військових лишається другорядним питанням, наголосив колишній заступник міністра оборони Леонід Поляков. Окрім того, корумпованими лишаються кадровими призначення за пострадянським принципом «єдиноначальності», а в закупівлях ДК «Укроборонпром» досі присутні корупційні схеми.

Довідка
Цей захід є складовою частиною проекту «Громадський моніторинг виконання Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО 2016», який сприяє наданню незалежної та збалансованої оцінки реалізації РНП. Проект реалізує Інститут Євро-Атлантичного співробітництва разом з групою незалежних експертів за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.

Подія в ЗМІ
1. Конфлікт з Росією збільшує підтримку інтеграції України до НАТО - експерт | Укрінформ 
2. Співробітництво з НАТО: Огризко вітає чітке формулювання стратегічної мети | Укрінформ 
3. Співробітництво Україна-НАТО: про що свідчить громадський моніторинг | Укрінформ
4. Стратегическая цель НАТО - есть. А посла в Альянсе нет. Почему? | Газета "День" | російською | українською

Більш детальна інформація за посиланнями
Україна – НАТО: громадський моніторинг | Facebook-сторінка проекту 

Громадський моніторинг виконання Річної програми співробітництва Україна-НАТО 2016 | Сторінка проекту на сайті ІЄАС