Журнал можна завантажити на сайті Євроатлантика.info (http://www.euroatlantica.info/) Детальнiше...
[14-12-2009, 16:54]
"ЄвроАтлантика", № 3, 2009
Чергове число нашого видання – першого недержавного часопису міжнародного життя України (2003-2009) – продовжує цьогорічну серію публікацій, присвячених 20-річчю завершення «холодної війни», розпаду соціалістичного табору, радикальних змін на терені СРСР, які зумовили його розвал і утворення нових незалежних держав.
Тема третього номера – «Крах «імперії зла»: ево- чи революція?». Парадоксально, що один із тодішніх лідерів НРУ Богдан Горинь не вважає події кінця 80-х – початку 90-х років революцією, а один із тодішніх керівників КПУ Леонід Кравчук, навпаки, переконаний: це була революція. Ту переломну добу своєрідно відображають розсекречені документи КГБ, яким ми відвели 11 сторінок. Цікаво інтерпретує 20-річчя тектонічних змін у центрі Європи лідер польського українства Степан Мігус («Українці вже в НАТО і ЄС. А Україна?..»).
У двох головних розділах – «Євроінтеграл» та «Гольфстрім» – традиційно широко представлені різнопланові точки зору політиків, аналітиків, журналістів на реалізацію законодавчо визначених ліній щодо приєднання України до Євросоюзу і НАТО.
Згідно з концепцією ЄА, друкуємо також матеріали з позаполітичних сфер, де інтеграція (точніше, реінтеграція) європейців відбувається у мистецькому, літературному, спортивному і суто людському вимірах.
Чекаємо на гострокритичні зауваження, конструктивні пропозиції й аналітичні статті з проблем міжнародного життя Української держави. Вони знайдуть належне місце як у паперовому варіанті «ЄвроАтлантики», так і в електронній версії квартальника на сайтах www.euroatlantica.info, www.ieac.org.ua, www.dif.org.ua. Детальнiше...
Вийшов у світ черговий номер часопису "ЄвроАтлантика". На сьогодні видання є спільним проектом Інституту Євро-Атлантичного співробітництва та Фонду «Демократичні ініціативи».
12 липня 2010 року в приміщенні УКРІНФОРМу відбулася презентація-обговорення одразу двох публікацій Інституту Євро-Атлантичного співробітництва (ІЄАС): дослідження «Посилення громадської участі в процесах європейської та євроатлантичної інтеграції України» та аналітичного звіту «Оцінка впливу виконання РНП-2009 на процес прийняття та імплементації державних рішень та політик в Україні».
26 травня Інститутом Євро-Атлантичного співробітництва спільно з Фондом Конрада Аденауера в Полтаві була проведена подіумна дискусія на тему «Європейська інтеграція України: шляхи інтеграції та демократичних реформ». На подію зібралися представники місцевих громадських організацій, влади.
Видання присвячене аналізу українського досвіду громадської участі в процесах європейської та євроатлантичної інтеграції України, зокрема, через громадський моніторинг і контроль; громадську експертизу; громадське інформування та адвокацію; громадську дипломатію.
ВПЛИВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ВЕЛИКОГО ВІТЧИЗНЯНОГО БІЗНЕСУ
Європейський союз для України є першим по значенню торгівельним партнером, на долю якого приходиться близько 8 млрд. дол. США українського експорту та 10 млрд. дол. США імпорту товарів та послуг з Євросоюзу за січень – листопад 2005 року (за даними Держкомстату).
Особливу роль у зовнішньоторговельних відносинах відводять великому вітчизняному бізнесу, який виходячи з товарної номенклатури експорту України до країн ЄС, є двигуном у розвитку співпраці. Для визначення загальних проблем розвитку великого бізнесу України в контексті євроінтеграції насамперед потрібно розглянути період створення великого бізнесу і його концентрування у ФПГ (фінансово - промислові групи) та вплив на розвиток бізнесу євроінтеграційних намірів України.
детальнiше
Після президентських виборів Україна може знову повернутися до багатовекторності в питаннях безпеки. На зміну зовнішньополітичному курсові чинного президента Віктора Ющенка на євроатлантичну інтеграцію може прийти політика «активного нейтралітету», яка передбачає співпрацю з кількома оборонними альянсами. Про це йшлося на міжнародній конференції «Вибори-2010: нові контури української безпеки».
Сьогодні вперше, принаймні з часів Реформації (XVI сторіччя), частина континенту від Атлантичного океану і аж до Бугу об’єднана в єдиний безпековий, економічний і політичний простір. А вплив інституцій, що оформлюють цей простір (ЄС і НАТО), сягає Росії. Саме безпрецедентне розширення Заходу, що триває після 1989 року, не тільки докорінно змінило, а й революціонізувало міжнародну ситуацію. Серед пов’язаних із цим процесом наслідків центральне місце посідає консервативне прагнення Росії захистити власний суверенітет, як його розуміють у Кремлі, а отже, відновити зону впливу в Європі.