an independent non-governmental organization working on studying the processes of European and Euro-Atlantic Integration of Ukraine.
The Director of the Institute is Ambassador Borys TARASYUK, the Member of Parliament of Ukraine (Verkhovna Rada), Chairman of Parliamentary Committee on European Integration.
The Institute for Euro-Atlantic Cooperation aims to conduct an analysis, propose recommendations and forecasts for the international affairs sector in general and the foreign policy of Ukraine in particular.
The Institute’s main task is to popularize the idea of the European and Euro-Atlantic integration among the Ukrainian society. For this purpose, the Institute is mainly focused on two fundamental activities: analytical research and information education.
In terms of the European and Euro-Atlantic integration of Ukraine, the IEAC experts analyze the processes of European and Euro-Atlantic integration of Ukraine as well as Ukraine’s position in the world. This foresees producing commentary, recommendations and forecasts on the relevant international events and the position of Ukraine in this regard.
In a frame of the information enlightenment, the IEAC arranges round-tables dedicated to the above-mentioned issues, research and practical seminars and other public events involving the Ukrainian and foreign experts and well-known politicians.
With the purpose of strengthening the support of European and Euro-Atlantic integration ideas within the Ukrainian regions, the IEAC maintains cooperation with the regional Euro-Atlantic clubs that are among the IEAC’s partners.
Mission and Aims
Missionof the Institute is to promote the idea of European and Euro-Atlantic integration within Ukrainian society.
The Institute`s objectives are as follows: performing analysis, elaborating recommendations and prognoses in the field of international relations in general and foreign policy of Ukraine in particular, dissemination in society of information concerning processes of European and Euro-Atlantic integration.
Principles
Activity of IEAC is based on voluntary basis, self-administration, publicity, lawfulness, electiveness of all its management and control bodies, accountability of them before members of the Organization and possession of equal rights by all its members.
12 липня 2010 року в приміщенні УКРІНФОРМу відбулася презентація-обговорення одразу двох публікацій Інституту Євро-Атлантичного співробітництва (ІЄАС): дослідження «Посилення громадської участі в процесах європейської та євроатлантичної інтеграції України» та аналітичного звіту «Оцінка впливу виконання РНП-2009 на процес прийняття та імплементації державних рішень та політик в Україні».
26 травня Інститутом Євро-Атлантичного співробітництва спільно з Фондом Конрада Аденауера в Полтаві була проведена подіумна дискусія на тему «Європейська інтеграція України: шляхи інтеграції та демократичних реформ». На подію зібралися представники місцевих громадських організацій, влади.
Видання присвячене аналізу українського досвіду громадської участі в процесах європейської та євроатлантичної інтеграції України, зокрема, через громадський моніторинг і контроль; громадську експертизу; громадське інформування та адвокацію; громадську дипломатію.
ВПЛИВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ВЕЛИКОГО ВІТЧИЗНЯНОГО БІЗНЕСУ
Європейський союз для України є першим по значенню торгівельним партнером, на долю якого приходиться близько 8 млрд. дол. США українського експорту та 10 млрд. дол. США імпорту товарів та послуг з Євросоюзу за січень – листопад 2005 року (за даними Держкомстату).
Особливу роль у зовнішньоторговельних відносинах відводять великому вітчизняному бізнесу, який виходячи з товарної номенклатури експорту України до країн ЄС, є двигуном у розвитку співпраці. Для визначення загальних проблем розвитку великого бізнесу України в контексті євроінтеграції насамперед потрібно розглянути період створення великого бізнесу і його концентрування у ФПГ (фінансово - промислові групи) та вплив на розвиток бізнесу євроінтеграційних намірів України.
детальнiше
Після президентських виборів Україна може знову повернутися до багатовекторності в питаннях безпеки. На зміну зовнішньополітичному курсові чинного президента Віктора Ющенка на євроатлантичну інтеграцію може прийти політика «активного нейтралітету», яка передбачає співпрацю з кількома оборонними альянсами. Про це йшлося на міжнародній конференції «Вибори-2010: нові контури української безпеки».
Сьогодні вперше, принаймні з часів Реформації (XVI сторіччя), частина континенту від Атлантичного океану і аж до Бугу об’єднана в єдиний безпековий, економічний і політичний простір. А вплив інституцій, що оформлюють цей простір (ЄС і НАТО), сягає Росії. Саме безпрецедентне розширення Заходу, що триває після 1989 року, не тільки докорінно змінило, а й революціонізувало міжнародну ситуацію. Серед пов’язаних із цим процесом наслідків центральне місце посідає консервативне прагнення Росії захистити власний суверенітет, як його розуміють у Кремлі, а отже, відновити зону впливу в Європі.
Архiв
About IEAC 
версiя для друку
Наверх
12 липня 2010 року в приміщенні УКРІНФОРМу відбулася презентація-обговорення одразу двох публікацій Інституту Євро-Атлантичного співробітництва (ІЄАС): дослідження «Посилення громадської участі в процесах європейської та євроатлантичної інтеграції України» та аналітичного звіту «Оцінка впливу виконання РНП-2009 на процес прийняття та імплементації державних рішень та політик в Україні».
26 травня Інститутом Євро-Атлантичного співробітництва спільно з Фондом Конрада Аденауера в Полтаві була проведена подіумна дискусія на тему «Європейська інтеграція України: шляхи інтеграції та демократичних реформ». На подію зібралися представники місцевих громадських організацій, влади. 
Сьогодні вперше, принаймні з часів Реформації (XVI сторіччя), частина континенту від Атлантичного океану і аж до Бугу об’єднана в єдиний безпековий, економічний і політичний простір. А вплив інституцій, що оформлюють цей простір (ЄС і НАТО), сягає Росії. Саме безпрецедентне розширення Заходу, що триває після 1989 року, не тільки докорінно змінило, а й революціонізувало міжнародну ситуацію. Серед пов’язаних із цим процесом наслідків центральне місце посідає консервативне прагнення Росії захистити власний суверенітет, як його розуміють у Кремлі, а отже, відновити зону впливу в Європі.